ТВОРЧА СТУДІЯ ''ПЕРВОЦВІТ''

Туга

Найстрашніша туга на землі
І мати попрощалася з дитям,
З дорослим сином, що пішов до Бога
Продовжити вже неземне життя.
Їй важко. Та така його дорога.

Вона вмивалась гіркими слізьми,
Не вірила у те, що більш його не буде.
За що у мирний час я втратила його,
Скажіть же, добрі люди?!

Немає більшої на світі туги,
Як туга матері за втраченим дитям,
За найдорожчим сином,
За несправедливо забраним життям.

Вона би ладна все віддать на світі:
І свою душу, і своє життя,
Щоб син загомонів у хаті,
Щоб ще хоч трішки був її буттям.

Вона зросила рясними сльозами
Дитя, якому все дала колись.
І небо теж пустилося громами,
Щоб її тугу передати ввись.


Остапюк Юля


Повний список