ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА

Рекомендації батькам по створенню комфортного середовища для спілкування у родині

 

-          Використовувати діалогічне спілкування з дитиною;

Спілкування відіграє важливу роль у формуванні психіки дитини, підлітка. В залежності від обраного Вами стилю спілкування в колі сім’ї дитині легко або важко налагодити стосунки з однолітками та дорослими. Діалогічне спілкування допоможе дитині в процесі навчитись чітко висловлювати свої думки, стримувати емоції в потрібний момент, вислуховувати свого співбесідника. Намагайтесь розмовляти з дитиною без підвищеної інтонації, проявляйте цікавість, задавайте питання, давайте зрозумілі відповіді. Робіть усе для того, щоб Вашій дитині було з Вами цікаво.

-          Розглядати дитину не як об’єкт впливу, а як рівноправний суб’єкт спілкування;

Навчіться слухати свою дитину, не намагайтесь перебивати та нав’язувати власну  думку. Не використовуйте фрази «Як я сказав(ла) – так і буде», «Мене не цікавить твоя думка, зробиш як хочу я, тому що я – мама(тато)». Набагато ефективніше буде спокійна фраза «Я поважаю твою думку, але мені хотілось висловити ще й свою, послухай, будь ласка». Дайте можливість  висловлювати свої побажання і зауваження з приводу можливого невдоволення вашим спілкуванням без виявлення Вами надмірних емоцій.

-          Будувати стосунки на повазі і довірі;

Вмійте зберегти секрет, яким Ваша дитина з вами поділилась, (звичайно, якщо це не потребуватиме радикального втручання усієї сім’ї в цілях захисту дитини). Не виносьте на загальний розсуд, наприклад, за сімейним обідом. Намагайтесь ділитись з дитиною і своїми секретами (в міру розумного), радьтесь, прислухайтесь до думки дитини. Навчить дитину Вам довіряти, а не шукати першочергової підтримки у сторонніх. 

Дитина не повинна боятись своїх батьків. Починаючи з маленьку з дітьми завжди трапляється щось таке, на що вони відповідають: «Я не хотів(ла)». Коли , з часом, дитина починає розуміти, що буде покарана, з’являється нова фраза: «Це не я». Навчаючи дитину визнавати свої помилки, прищеплюючи почуття сорому за скоєне, проявляючи до дитини довіру батьки розвивають почуття довіри і до них. Не присоромлюючи і пригадуючи кожного разу, а, вислухавши правду, сказати: «Мені шкода, що так сталось, але я тобі вірю і сподіваюсь, що ти виправдаєш мою довіру».

Дитина не буде ставитись до Вас з повагою, якщо немає поваги в родинному колі між дорослими.  

-          Ставити інтереси дитини вище власних, не обмежувати дитину увагою;

Навчіться в будь-який момент лишити свою справу, якщо дитина звернеться за допомогою, або ж поясніть, що ви допоможете, як тільки звільнитесь не використовуючи фраз «відчепись, не заважай, йди до тата (мами) ».

 

-          Підкріплювати корисні поради особистим прикладом;

Одними порадами ви нічого не досягнете. В будь-який момент дитина зможе запитати: «чому ви тільки радите, а самі так не чините?» . Будьте позитивним прикладом для дитини.

-          Завжди знаходити час, щоб вислухати дитину;

Відкладіть в сторону все, коли дитина хоче поговорити з вами. Можливо,  саме в цей момент для неї це дуже важливо. Дитина повинна знати, що з будь-яким питанням вона може до вас звернутись. Не критикуйте, дайте можливість висловитись.

Будьте уважними до своїх дітей навіть якщо ви впевнені, що у них все гаразд.

-          Влаштовувати сімейні вечері, прогулянки, свята;

Відчуття єдності родини завжди сприяє комфортному спілкуванню між дітьми і батьками.

-          Любити свою дитину за те, що вона ваша, єдина і неповторна.

 

Повний список