Блог Шаран Тетяни Василівни

Урок "Вживання м’якого знака"

5 клас

Тема. Вживання м’якого знака

Мета: узагальнити вивчений матеріал у початкових класах та розкрити зміст нових правил вживання м’якого знака, виро­бити навички правильного написання й вимови слів з м’я­ким знаком;розвивати в учнів уяву про реальне і фантастичне в літературних творах; виховувати патріотичні почуття.

Тип уроку: осмислення нових знань з елементами уроку-казки.

Обладнання: підручники, таблиця «Вживання м’якого знака».

 

ХІД УРОКУ

І.  Актуалізація опорних знань

     

II.  Повторення позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, я, ю, є, ї.

Словниковий диктант.

Коваль, льон, третього, літній, синя, вечірнє поле, безодня, автомобіль, пізня, сім’я, ліс, льотчик.

 

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Прочитайте слова. Скажіть, чи є відмінність у напи­санні й лексичному значенні слів, від чого це залежить?

Банка — банька; булка — булька; галка — галька.

Слово вчителя.

     Дійсно, живе в країні Граматика відомий фокусник. І звуть його М’яким Знаком. Варто йому підійти до якогось слова, і воно стає невпізнанним: консервна бан­ка стала теплою банькою, рум’яна булка стала водя­ною булькою, а криклива галка стала кам’яною галь­кою.

III.  Опрацювання нового матеріалу

1. Пригадайте правила написання м’якого знака, які ви вивчали в попередніх класах. Запишіть при­клади.

2. Слово вчителя.

    Тепер ми детальніше ознайомимося з правилами вживання м’якого знака в українській мові. На цю тему я розповім цікаву історію.

Країна Орфографія

      Розповідь наша про допитливого Метелика, який літав скрізь: над полями, ярами, квітучими долинами та блакитними джерельцями.

     Скільки всяких див бачив Метелик! Скільки пісень почув у веселих гайочках! Із них найвідоміші: «дзінь-дзінь», «тьох-тьох», а в житах – «підпадьом, підпадьом». Усе це наспівували пташки, яких звали Синичка, Соловей, Перепел. Були тут і степові чайки та інші птахи.

     Весело було цікавому Метелику.

     Літає собі й літає, не знаючи ніяких турбот. Аж раптом його увагу привернув білий стовп, на якому яснів напис «Країна Орфографія».

–       Що воно таке? – здивувався Метелик, і йому закортіло туди полетіти. Та ледь змахнув рожевими в цяточку крильцями, як зненацька подув вітерець і не дав навіть зрушити з місця.

–       Ех, – зажурився Метелик. – Як же мені тепер перелетіти туди?

     І тут Метелик помітив дівчинку в блакитній сукенці.

–       Дівчинко, я цікавий Метелик, – зашепотів той ласкаво. – Скажи-но, що воно за Орфографія і як мені туди потрапити?

     Перелетів Метелик дівчинці на руку й чекає.

     А дівчинка й каже:

–       Орфографія – це слово, що означає «правильно пишу». То країна слово квітів. Там є багато цікавого. А щоб дістатися туди, любий Метелику, треба сказати чарівні слова: «Пусти, вітрику, будь ласка, у країну – добру казку». Тільки вимовиш ці слова – зараз і опинишся там.

–       Дякую, – аж засміявся Метелик від щастя та й полетів. І враз опинився у Країні Орфографії, бо все виконав так, як казала йому дівчинка.

     Було тут дуже гарно, скрізь росли дивовижні квіти. Метелик зачудовано милувався чарівним краєвидом.

–       А це хто до нас залетів? – несподівано прогудів чийсь голос.

     Глянув Метелик – аж то волохатий Джміль. Метелик тоді до нього:

–       Добрий день, пане. Я тут вперше.

–       Бачу. Ти якось і говориш не так. Мабуть, і писати по-нашому не вмієш?

–       Ні…

–       Отож, слухай. Я в цій місцевості відкрив школу м’якого знака. Думаю, що вона потрібна всім. І тобі теж. Для початку запам’ятай – іноді слова треба вимовляти м’яко, а пом’якшення робить ось такий знак.

     І він показав букву м’який знак із зігнутої травинки. Метелик уважно слухав. А джмелик продовжував:

–       Отже, правило перше. М’який знак пишеться після букв д, т, з, с, ц, л, н, що позначають м’які приголосні звуки в кінці та в середині слів.

     І Джмелик почав писати паличкою на піску: Он у траві горить стеблина, як мідь, а ось від тополі тінь, а он молотьба хлібів почалась.

-         Запам’ятав усе це ?– суворо запитав Джміль. – А ні, то лети собі геть.

–       Ні! – ображено затріпотів крильцями Метелик. – Я не такий уже й забудько. До речі, слово «забудько» теж із цього правила.

–       Молодець! – радо пробасив Джмелик.

До цього уроку прислухався Коник-Стрибунець, інші метелики, а зелена Ящірка навіть підняла голівку, слухаючи друге правило.

–       Слухаємо правило друге, – почав Джмелик. – Після «л», що позначає м’який приголосний, який стоїть перед іншим м’яким приголосним, теж пишеться м’який знак: пальці, пральня.

–       Можна, я скажу, – вже сміливіше озвався Метелик. – Он  десь чути ковальський дзвін. Слово «ковальський»…

–       Ну, молодець, – знову похвалив його вчитель. – Слухай далі. М’який знак пишемо після букв, що позначають приголосні звуки, перед «о». он голуб сів чим він клює?

–       Носиком

–       Та ні, не носиком, а дзьобом. А то що за квіти синіють?

–       Льон, – вигукнула разом уся комашня.

–       А як співають солов’ї?

–       Тьох-тьох.

–       Оце вже тобі, Метелику, й третє правило.

–       А чи є ще й четверте правило? – запитав Метелик.

–       Є, – поважно прогудів Джмелик. – Дівчинку ти бачив?

–       Бачив.

–       То Гальчина донька. Треба тітці Гальці привіт передати за її добре серце. А її двір біля Васьчиного. Оце тобі й четверте правило, коли вживається м’який знак. А саме: у сполученнях –льц-, -льч-, -ньц-, -ньч-, -сьч-  – підняв лапку волохатий вчитель.

     Метелик знав і Васьчин двір, і доньку Гальчину, тому й легко запам’ятав це правило

–       А «голуб» пишемо без м’якого знака, – сказав Метелик.

–       Правильно, але це вже інша тема. Отже, м’який знак не пишемо після букв:

а) б, п, в, м, ф: рів, сім, сипте;

б) ж, ч, ш, щ: ніжно, вишня, ніч, дощ;

в) р: гектар, Харків.

–       А знаєте, – сказав Метелик сміливіше, бо взяв усе втямки, – у слові «пісня» теж не пишемо м’який знак.

–       Ні. Бо після букв, що позначають м’які приголосні звуки (крім «л») і стоять перед іншими м’якими приголосними, м’який знак не вживається: пізнє, свято, могутня, але тьмяний, бо від слова «тьма».

–       Дорогий Джмелику, дякую тобі за науку! – вигукнув Метелик. – Але мені вже пора летіть… А у слові «летіть» теж пишеться м’який знак.

–       Ну й молодець, – вигукнув Джмелик. – Оце здібний учень. Ну, лети собі. І хай тобі щастить ще й інших учити.

–       Прилечу-у-у-у, – почулося, мабуть.

     Бо густа трава зашуміла, а рожеві крильця перелітали з квітки на квітку, покидаючи школу м’якого знака та її доброго вчителя.

3.  Розгляньте таблицю «Вживання м’якого зна­ка» . Розкажіть, що нового ви дізналися про вживання м’якого знака.

4.  Робота в групах.

           Запишіть приклади до правил вживання м’якого знака (завдання для груп визначаються відповідно до номерів правил у таблиці підручника на ).

5. Завдання з розвитку мовлення.

     Розкажіть, що вам відомо про українців, які про­живають за межами України. Як їм живеться? Чи шанують вони рідне слово, культуру, традиції?

     Перекажіть текст, поясніть вживання м’якого знака.

     Не завжди в Україні жилося легко. Наші предки, шукаючи кращого життя, багатших земель, вирушали до Америки, Канади, Австралії. Але багатьох із них любов до рідної землі кликала назад, додому, до бать­ківського порогу. Вони поверталися знову, до отчої оселі, припадали вустами до рідної землі, по якій хо­дили їхні батько-мати.

     Ці люди вже ніколи не покидали рідної землі. На чужині і дерево не так росте, і звір не так себе почуває.

6.  Пояснювальний диктант.

Поясніть вживання м’якого знака, визначте головні члени речення.

На території Київської Русі жили слов’яни, які зай­малися землеробством. Українське мистецтво почина­лося від кетяга калини. На одному з Дніпрових ост­ровів козаки стали кошем, і з того часу почалась Запо­розька Січ. Від турецьких галер боронили Січ Дніпрові рукави.

    7.  Вибірковий диктант.

Випишіть слова з м’яким знаком у колонку, поруч запишіть їх фонетичну транскрипцію.

Київська Русь

     Київ... Русь... Україна... Ці слова з глибокою шано­бою промовляє кожен свідомий українець. Вони вира­жають духовну близькість до землі своїх батьків, родо­воду українського, його славної і водночас трагічної історії. Ось уже понад п’ятнадцять століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ.

     Йому випала історична місія відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав середньовіч­ної Європи — Київської Русі.          (Г. Радишевський)

ІV. Підсумок уроку

         Завдання з ключем.

Запишіть слова у дві колонки: 1) слова з м’яким знаком; 2) слова без м’якого знака.

     Кавказ ...кий, тюр...ма, астрахан...ський, різ...бяр, арал...ський, камін...чик, щіл...ний, емул...сія, мален...кий, електропаял…ник, астрахан...ці, щонаймен...ший, нян…чити, економіч...ний, шахтарс...кий, емал...ований.

Ключ. З перших букв колонок утвориться крилатий вислів: «Краще менше, та краще».

V. Домашнє завдання

     Підберіть слова для словникового диктанту на вживання м’якого знака (15-20 слів).

 

 

Повний список